— Ми знали з Олексієм, що війна розпочнеться, тому що стежили за новинами та на особистому досвіді знали як це відбувалося на Донбасі. Ми готувались до цього, в основному морально, хоча за пару тижнів почали купувати консерви, щоб було що їсти до того часу, поки відновиться інфраструктура в умовах війни, – так згадує початок бойових дій сімейний лікар КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» ММР Марія Кудринська.
— Коли прокинулися вранці 24 лютого від гучного удару, ще була надія, що це щось випадкове, але після другого вибуху, який власноруч побачили з вікна, яке виходить прямо на аеропорт Кульбакіно, сумнівів не залишилося. Олексій дуже голосно та твердо скомандував – «Швидко збирайся! Розпочалася війна», — продовжує свою розповідь Марія.Далі коханий відвіз жінку до своїх батьків, а сам взяв вже зібраний рюкзак, одягнув підготовлений бронежилет, іншу амуніцію та відправився на фронт. А 8 березня Олексія вже не стало…
9 березня Марію запросили поволонтерити, де вона з іншими жінками і досі допомагає ЗСУ – медикаментами, обладнанням та багато іншім. Постійно переживає, що її допомога могла би бути більшою, що не все зробила по максимуму. Згадує як одного разу їй зателефонував її пацієнт, чоловік досить високого рангу в ЗСУ, і попросив допомоги з забезпеченням їх мішками, яких треба було багато, одразу не міг сказати і скільки саме. І Марія взялася за їх пошуки по всій Україні і за її межами.
— Продовжую працювати сімейною лікаркою у своєму закладі, – розповідає Кудрінська. Люди все одно потребують медичної допомоги, а зараз ще більше, тому що психосоматика дає про себе знати… Серед відвідувачів, в основному молодих чоловіків, окремо виділяє дві категорії. Перші – дуже хочуть потрапити на службу в ЗСУ, не зважаючи на наявні порушення здоров’я, а другі – навпаки скаржаться на поганий стан здоров’я та самопочуття.
Дякуємо Марії за її мужність, відповідальність та бажання бути корисною кожному, хто до неї звертається! 