Месяц: Август 2020

#HealthLink #ШануємоЛікарів

Руслана має вже 2027 підписаних декларацій з мешканцями Кульбакіно – окремого району Миколаєва. Лікар працює у просторому світлому кабінеті з двома великими вікнами, що відповідає усім сучасним нормам. Звертає на себе увагу настінний годинник з інсталяцією серця , який також зустрічає відвідувачів на другому поверсі амбулаторії, де працює Руслана Анатоліївна.

«Вчора, після відпустки, прийняла 48 пацієнтів та мільйон дзвінків , сьогодні вже трохи менше, але, в переважній більшості це мами з дітьми , яким скоро до школи і треба пройти медичну комісію», — розповідає Руслана. Діти намагаються самі заповнювати бланки, медична сестра вимірює вагу та зріст, перевіряє зір. В цей час лікар переглядає наявність обов’язкових щеплень, висновки спеціалістів та надає довідку і рекомендації. Виглядає досить рутинно, але кожній дитині з мамою , як бонус, ще дістаються позитивні коментарі та усмішка лікаря : «Марійка, ти гарно підросла, скоро вже маму переженеш! Так тримати!». Не зважаючи на те, що в амбулаторії з’явився педіатр, мами приходять саме до Руслани з проханням взяти їх з дитиною під свій медичний супровід – це свідчить про високий рівень довіри.

Сьогоднішня моя героїня — людина відверта та водночас сором’язлива . Своє лікарське життя Руслана продовжує і вдома, коли веде свою сторінку в інстаграмі та фейсбуці (має вже біля 1500 підписників!), захоплюється фотографією та фотосесіями. А ще Руслана, як лікар, веде онлайн-консультування і не лише своїх, так званих “договірних” клієнтів, а й інших. Все встигає чистокровна лікарка Руслана:)

Руслана активно подорожує і не пропускає жодного вихідного, щоб кудись не поїхати — від прогулянки по місту до Шрі Ланки .

Відчувається, що у цієї людини все в житті добре, а далі буде ще крутіше, тому що є мотивація робити все по вищому розряду.

#HealthLink #ШануємоЛікарів

#HealthLink #ШануємоЛікарів

«Останнього разу, Світлано Василівно, при зустрічі ми з вами домовлялись, що ви будете вести щоденник тиску… І де він Я вам призначила декілька досліджень та виписала ліки. Дослідження ви не всі зробили. Ліки приймали?», — питає лікар строго. «Так, але трохи. Стала почувати себе краще і припинила приймати ліки . А зараз зовсім погано себе почуваю», — зі сльозами на очах говорить красива пацієнтка поважного віку. «Так що я, як лікар, можу зробити, якщо ви не виконуєте моїх призначень? По-перше — ви не думаєте про своє здоров’я, а по-друге — ви не цінуєте мій труд!», — відповідає непробивний сімейний лікар Марія Кудринська.

Навіть мені іноді потрібен такий “чарівний пендель” щоб почати турбуватися про себе, і розумію, що надавати його непросто.

Всього пару годин роботи лікаря, а вже 3 відвідувача: мами з дітьми-підлітками . Для мене це показник того, що мами довіряють цьому лікарю найцінніше що в них є – свою дитину. «Андрію, у тебе бувають неприємні відчуття при сечовипусканні?» — «Ні» — «Я вам призначу додаткові обстеження. Проте все одно в подальшому житті тобі треба контролювати вживання м’яса . Тобто вечірки з великою кількістю шашликів та вина не для тебе ».

Кремезний молодий чоловік питає у Марії Федорівни після призначення антибіотиків: «Лікарю, а можна мені алкоголь вживати, а то мене запросили на свято у п’ятницю?». «Можна, але блювання гарантовано, тому що ці ліки якраз переробляються печінкою! Якщо ви не можете відмовитись від цього заходу – не принципово, почніть прийом з неділі, наприклад».

Марія уважна, небайдужа людина, яка переживає за всіх живих істот, які її оточують – так дуже сумувала про втрату акваріумної рибки — півника — чарівного Вінсента , який півтора роки прожив в її робочому кабінеті, та якого не вдалось вилікувати. Дома її чекає коханий чоловік та кішка-сфінкс на ім’я Бастет , яка все їй допомагає робити вдома – і прибирати, і готувати , навіть чистити зуби.

Марія переїхала до Миколаєва у 2014 році з Донецька під час військових дій. Непросто переживала розлучення з рідним містом і досі ображена на керівництво Росії. Вважає себе патріоткою. “Треба вже продати дві наші з батьками квартири в Донецьку та поставити на всьому цьому велику жирну крапку”, — говорить Марія. Може саме тому любить проводити вільний від двох робіт час з друзями, які, також як і вона, вимушено переміщені особи з Донбасу. Щиро Радіє за бізнес друзів та ті позитивні зміни, які бачить в нашому місті. І, не зважаючи на те, що сумує за рідним Донбасом, вже вважає Миколаїв своїм другим домом .

#HealthLink #ШануємоЛікарів

Початок роботи Ані в маніпуляційному кабінеті з 8.00 кожного дня. До 9.30 треба взяти аналіз крові на ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) на наявність антитіл до COVID-19 . Зараз якраз в цьому кабінеті сама гаряча точка закладу! Рівно в 9.30 машина виїжджає зі зразками крові до регіонального лабораторного центру, тож треба встигнути взяти кров з вени у всіх, хто прийшов. Сьогодні взято 15 зразків, один з них у лікаря.

Не встигає надати допомогу усім відвідувачам, прибігає лікар денного стаціонару та просить допомогти з крапельницями, бо медична сестра стаціонару вимушена терміново покинути робоче місце — важка травма у матері — потрібна негайна допомога.

Тож Анечка скидає цей “спецCOVIDодяг” , в якому відчуває себе як у парнику , але його затверджено наказом всім, хто має контакт з хворими на коронавірус, надягає звичайну медичну шапочку, збирає до сумочки все необхідне для проведення маніпуляцій, і трохи видихає.

Забігаємо до першої палати №1 денного стаціонару — “ І хто тут у нас? Що бариня лягли і просять?” — говорить моя героїня. “Анечка!!! Як я рада вас бачити! З вами я знаю що все буде у мене добре! А ще хотіла з вами обсудити свої особисті питання…. “ — говорить яскрава жінка, лежачи в ліжку. Анечка розбирається з призначеннями лікаря, готує крапельниці, необхідні матеріали та на 2 секунди знаходить вену. Готово! Так само — другий пацієнт, наступна палата, так само, третя, четверта, п’ята. Хтось вже нервує, другий кличе на допомогу, бо треба вже підключити інші ліки або закінчує крапитись. А нові люди все йдуть і йдуть….

І так майже до кінця робочого дня.

Десь після обіднього часу ще є відносно спокійного часу, коли треба ще заповнити купу обов’язкових паперів та журналів.

Коли колеги говорять про неї, що вона сьогодні зірка , бо її знімають на фото , Анечка відверто каже мені — «я себе дійсно відчуваю зіркою, коли після роботи приходжу додому та лягаю на середині великого ліжка, розкинувши руки, ноги і видихаю…»

Прийшовши додому після важкого робочого дня, Аня мріє про відпустку, щоб можна було виїхати з коханим чоловіком за кордон, відключити мобілку та ні про ще не думати, лежачи на піску біля моря .

#HealthLink #ШануємоЛікарів