54031, Україна, Миколаїв, ПОТЬОМКІНСЬКА 16

bfvykhod@gmail.com

Шануємо Тетяну Білявську

🤯 «Сьогодні з ранку вже реально був винос мозку 🤯– коли виявили пацієнтку з коронавірусом і поки поклали її в стаціонар. А потім ще один, постійні телефонні дзвінки ☎☎☎, коли усім все потрібно терміново», — жаліється Тетяна Анатоліївна Білявська, лікарка сімейної амбулаторії №4 Миколаївського Центру первинної медико-санітарної допомоги №1.
🔍 «Ні, у вас не виразковий стан, а довиразковий, тому вам досить приймати ці ліки. Для розуміння повної картини того, що відбувається у вас організмі, треба зробити додатково аналіз на трансамінази 🔍. Якщо ви можете собі дозволити це фінансово, то зробіть, будь ласка, Світлана Геннадіївна. Тоді за результатами аналізу я можу сказати точніше, які ліки 💊 вам більше підійдуть. Чекаю вас на прийом з висновками»,— консультує лікарка дуже досвідчену в своїй хворобі літню пацієнтку.
🍎 Людині після отруєння рекомендує порошки, які можна придбати поштучно 💊 , щоб вийшло дешевше, а також детально розписує дієту – тільки варену і парову їжу, ніяких яблук, гарбузів, томатів 🍏🍅🍉 та інших свіжих продуктів. Інакше розлад кишечника може повернутись.
🏫 Тетяна Анатоліївна потомствений лікар, постійно навчається на тренінгах 🏫, вебінарах, щоб бути в курсі усіх новин в діагностиці та лікуванні. У якості хобі, Тетяна Анатоліївна захоплюється трихологією — наукою про волосся.
🏠 А вдома на маму чекає 20-річна донька Олександра, яка і вечерю приготує 🥘🥗🥤 і порядок в домі наведе, хоч і сама навчається в Академії на факультеті міжнародних відносин. А все тому, що розуміє як мамі непросто працювати зараз лікарем.
Подобається Тетяні Анатоліївні спілкуватись з друзями за чашкою кави ☕, а ще подорожувати до улюбленої Одеси, де вивчала медицину.
Дивлячись на те, що більше 2000 людей уклали декларації саме з цим лікарем, я розумію, що це гідний спеціаліст!

Шануємо Ірину Єсипенко

🎎 «Ви не думайте – я вимогливий, строгий лікар. Якщо мені – ЛІКАРЮ 👩‍⚕— нагрубили, я церемонитися не буду: декларацію в руки 👉 і хай іде до іншого лікаря», — говорить про себе Ірина Олександрівна Єсипенко , сімейний лыкар амбулаторії №1 КНП ММР «Центру первинної медико-санітарної допомоги №3».
🎎 Жінці пенсійного віку, яка жаліється на втому, важке дихання, Ірина Олександрівна міряє кількість кисню у крові пристроєм, ставлячи його на палець, та говорить: «Я Вам можу нічого не казати, а пристрій сам показує, що у вас кисню зовсім недостатньо в крові. Бачите, червоним горить, як у курця. Хоча ви цього мені не говорили – а я завжди кажу – Богу та лікарю треба говорити всю правду!», — робить висновки лікар, дає доручення медичній сестрі виписати направлення на аналізи, а сама виписує направлення на консультацію фтизіатра.
🎎 «Валера, ходи сюди – фотографуй 📷 назви ліків, сам будеш мамі робити уколи 💉! Записуй — ось 2 кубика цього, додаєш половинку іншого. Один раз на добу 5 днів. Це зніме набряки. І не тягніть з консультацією у пульмонологу, бо почне зовсім задихатись, буде не до набряків!», — говорить Олександрівна хлопцю, що привів літню пацієнтку на прийом.
🎎 «Пам’ятаю, коли мені було 5 років, батьки мене залишили одну вдома, самі ж на роботі, та залишили включеним телевізор, щоб було з ким спілкуватися. А там кіно крутять про війну та людей в білих халатах 👩‍⚕. Ці лікарі 👩‍⚕ мені здавались Богами – тут чоловік помирає, а він робить так, щоб той ожив. Тут у нього нога бовтається, а ось вже пришили – і не бовтається. І я вирішила, що хочу бути саме такою людиною в білому халаті! 👩‍⚕», — так розказує Ірина про своє покликання 👩‍⚕.
🎎 «Я не можу без роботи, хоча дома чекає дочка Бубочка, якій сьогодні рівно 10 місяців 👶🎂, та яку зараз бавить старший 14-річний син. Вийшла на роботу через місяць після пологів, спочатку на 0,25 ставки, а зараз вже на 0,5! Чоловік побухтить трішки та й перестане, бо розуміє, що я не можу жити без цієї роботи!», — розказує лікарка.
🎎 Таке ставлення до роботи – інколи суворо, інколи граючись, але завжди з задоволенням від самого процесу роботи, робить цього лікаря неперевершеним майстром свого діла!

Шануємо Марину Артемову

🌄«Зараз мені не до Вас ⛔! У мене в кабінеті чоловік з інсультом, чекаємо швидку», — так зустріла мене Марина Миколаївна Артемова, сімейний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Миколаївського району. Та все ж таки погодилась на моє жалібне прохання дозволити тільки побути поруч 🤐.
🌄Так вперше побачила ургентного хворого, якого ледве вивели з кабінету медичні працівники, та повели до машини швидкої 🚑.
🎼 Музика Паганіні – дзвінок на телефоні звучить і звучить. «Поставила класику на телефон, тому що популярну 10 разів прослухаєш нормально, а на 20 раз вже хочеться телефон розбити 👹», — відповідає Марина Миколаївна на моє німе запитання.
🌄 Тим часом телефонні консультації йдуть одна за одною – комусь лікар продовжує призначені ліки після розпитування про самопочуття, комусь рекомендує пройти консультацію спеціаліста або додаткові обстеження. Тут же вирішує питання по хворому, якого повезла швидка до обласної лікарні.
👱‍♀️Поруч з нею інтерн – старанна помічниця, яка швидко орієнтується в призначеннях та фактично виконує роль медичної сестри.
🌄 Нарешті Марина Миколаївна відкладає телефон та звертається до мене. «Я 12 років пропрацювала начмедом в цій лікарні. Та зрозуміла, що про себе також треба подбати 💝, і пішла працювати звичайним сімейним лікарем. Я лікар вже не в першому поколінні. Цю будівлю 🏥у Варварівці, вул. Поштова, 108, де ми зараз з вами знаходимось, як санітарну станцію будувала ще моя мама. Коли я їй зараз кажу – чого ж ти такі маленькі кабінети робила? – вона відповідає – “якби я знала, що ти в них будеш працювати…, а в минулому такі розміри були нормальні».
🌄 Марина захоплюється подорожами 🛸та фотографією – весь її кабінет завішаний чудовими світлинами 🖼 з різних країн 🌅🏞⛩. Мені не треба навіть питання задавати — Марина сама із захопленням розповідає історію про те, як вирішила піти в похід горами Грузії 🌄, щоб не думати про роботу цілодобово 2⃣4⃣, розвантажити мозок. Починаючи з того, як її ледве не заарештували як терористку в аеропорту за перевезення медичного ліхтарика, та закінчуючи ранком в наметі у снігу та нічною божевільною грозою. Зате такі пригоди дають можливість відчути себе не тільки робітником, а й людиною зі своїми почуттями та потребами.
👐 Людині з таким досвідом та впевненістю не страшно довірити не лише своє здоров’я, а й життя!!!