«Мені краще сказати, чого я не роблю ніж описати, за що відповідальна», — каже головна медична сестра КП «Вознесенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ольга Анатоліївна Пишина Ольга Пышина. Поки ми спілкувалися впродовж півгодини ніби-то удвох, щонайменше 8-10 разів хтось зазирав до кабінету та ще відбулося до 5 різних дзвінків. Я навіть не змогла зрозуміти, про що вони розмовляють, — але питання були вирішені майстерно та оперативно.
Усі потреби закладу у медичних препаратах, виробах медичного призначення, обладнанні, усі витрати на три амбулаторії, усі плани закупівель та звіти з використання, організація щеплень від коронавірусної хвороби, рутинна вакцинація, інфекційний контроль, і багато чого іншого.
🧑👨⚕️ Особлива турбота Ольги Анатоліївни – персонал. Потрібно знати про кожну медичну сестру, кожного лікаря, молодший персонал: як працюють, чи дають собі раду з обов’язками, які мають потреби в навчанні або особисті, які мають корисні здібності, які зобов’язання варто делегувати, як організувати краще робочий простір та інше. А найважливіше – як зацікавити персонал, щоб кожному і кожній було цікаво працювати. І в даному питанні креативність та ентузіазм Ольги зашкалює. Наприклад, у вайбер-групі напередодні Дня медичного працівника з її ініціативи провели вікторину з питаннями з історії медицини, цікавими фактами, задачами на логіку. Перші 3 правильні відповіді оцінювались одним балом. І за результатами тому, хто набрав найбільшу кількість, дістався приз — цифровий тонометр. А в Міжнародний день медичної сестри провели конкурс між підрозділами, які разом вигадували назви своїм командам, логотипи, девізи. Конкурси були на логіку, креативність і швидкість, а переможці отримали великий кошик смаколиків для всіх колег своєї амбулаторії. Також на день медичної сестри придумали безпрограшну лотерею з винагородами у форматі сертифікатів на 500 грн. — на білизну, господарські товари, інші корисні дрібниці.— «Машина з Миколаєва з вакциною Комірнаті від Pfizer вже в дорозі», — зазираючи повідомляє головний лікар закладу Тетяна Василівна.
— Зрозуміла, сиджу до упору, – відповідає головна медична сестра.
«Скільки себе пам’ятаю, знала що буду медиком. У мене замість іграшок в дитинстві були медичні інструменти – шприци, шпателі, медичний лоток, бікси. Страшенно подобалось пінцетом перебирати, перекладати ці інструменти! Навіть пам’ятаю, як лікувала меншу сестричку Катерину. В той же час, бабуся, яка була проти того щоб я йшла у медицину, завжди повторювала: тільки не лікарем, тільки не лікарем. А я розуміла, що саме медицина — моє покликання. Після того, як не поступила до медичного університету, поїхала сама до медичного училища у Первомайську, навіть особливо не порадившись з рідними», — з радістю та задоволенням розповідає про свій вибір Ольга.Написання різноманітних проектів та отримання грантів також на Ользі Анатоліївні. Раз на рік все ж таки вдається кудись вибратись у подорож у відпустці, іноді зустрітись з подругами за чашечкою кави 
.
.
«Зараз багато діточок народжується з різними патологіями. І мамусі особливо в перший рік дитини нарікають: за що мені таке покарання, що це кара божа за вісь рід та щось подібне. Тут же дзвоню до іншої знайомої, яка вже стикнулась з подібною проблемою, та запитую дозволу що їй зателефонує інша матуся. І все миттю стає на свої місця! Мрію для таких батьків зробити простір для зустрічей, подарувати їм спільноту і підтримку. Адже, коли приймаєш свою ситуацію і маєш однодумців, можна гори звернути!», — переконана Ольга. 
Але більш всього грандіозних планів та задумок у Ольги Пишини – наприклад, паліатив, якого зовсім нема у місті, або згуртувати тих же матусь з дітьми з особливими потребами.
