«В листопаді 2014 посадив свою хвору 86-річну маму в машину, взяв хоч якісь пожитки, та й давай тікати з рідного міста Ровеньки Луганський області, під обстрілами, об’їжджаючи ями від снарядів на дорозі….», — так згадує про свою подорож до Миколаєва лікар за покликанням Микола Іванович Череповський. Розказує тільки з виду спокійно, але відчувається і біль, і зрада, і довготривалий шок 
.
«У дівчинки напевно низький гемоглобін, бо виглядає блідою. Вам обов’язково треба зробити додаткові аналізи крови. А її кардіограма свідчить, що серцю не вистачає кисню. Треба визначитись чому саме», — розповідає Микола Іванович мамі дівчинки, після проведення вимірювання тиску , перегляду аналізів та висновків спеціалістів. А жаліється дівчина-підліток на біль в серці, втому та слабкість. «А ви, мамуся, давайте їй їсти більше м’яса 
, риби 
, моркву 
та шоколад, побалуйте свою доньку!», — дає поради лікар. Спокійно та впевнено веде прийом відвідувачів, повністю зосереджений на пацієнтові, його відчуттях та потребах. Жінці після онкологічної операції говорить, що гарно було б набрати трохи ваги. Заспокоює, що зараз всі показники добрі.
Заходить у справі інша медична сестра. «А що, фотографії в обнімку з медичними сестрами 
вам також підходять для сюжету?», — жартує лікар вперше за останню годину, і я розумію, що він і посміхатися вміє).Перше чим обзавівся на новому місці в Миколаєві – це дача 
, куди вивозить свою маму, а сам знаходить куди прикласти фізичні зусилля. Хоча прибутку ніякого, але це місце, де можна побути на самоті, послухати птахів 
та просто відпочити.
, куди вивозить свою маму, а сам знаходить куди прикласти фізичні зусилля. Хоча прибутку ніякого, але це місце, де можна побути на самоті, послухати птахів та просто відпочити.Має жінку, двох дорослих доньок та 4 онуків, з якими гарно відпочив під час останньої відпустки в Трускавці, попиваючи корисну водичку та займаючись спортом. Доречи, здоровий спосіб життя для Миколи Івановича не пусті слова, а щоденна практика: басейн, тренажерний зал, командні ігри на свіжому повітрі, прогулянки….
А ще Микола Іванович вважає себе патріотом та релігійною людиною: «Коли мені треба доїхати до рідної Луганщини та продати нерухомість, я молюсь і мені Всевишній дає покупців та більш-менш спокійний проїзд до Ровеньків».Такому лікарю, який сам майже не хворіє, та якому Всевишній дає все необхідне, дійсно можна довірити своє здоров’я.