Хочемо вас ближче познайомити з нашими фахівцями, тому поспілкувалися з психологом Тетяною Савченко, яка допомагає клієнтам ММБФ «Вихід» подолати труднощі, психологічні бар’єри і страхи. Інтерв’ю вийшло відверте і без прикрас.
1. Як і коли Ви відчули, що психологія — це Ваше покликання?
Я сама залежна від алкоголю та наркотиків, не вживаю вже більше 25 років. З першого року тверезості я вже консультувала інших залежних жінок та чоловіків: як втримати тверезість, як покращити якість свого життя без дорінгів, навіть — як святкувати важливі події без алкоголю — будь яким навичкам життя. І при цьому я часто чула від людей, яким я допомагала: Ви краще мене розумієте, ніж мій нарколог, або психолог, який не вживав ніколи наркотиків. Але згодом я зрозуміла, що мені варто вивчитися на психолога, бо питання, з якими стикаються залежні люди, часто потребують погляду фахового психолога. Тому я й отримала ці знання і диплом психолога.
2. Яке Ваше життєве кредо?
Моє кредо: якщо не я — то хто? Цей принцип притаманний тим людям, які не можуть пройти повз і думати — я нічим не можу допомогти, нехай чекає. Я точно знаю, що можу просто поговорити, потримати за руку, дати води, або серветку — витерти сльози, й таке інше. Можу побути мовчки поруч — це інколи також допомагає.
3. З якими запитами найчастіше звертаються клієнти ММБФ «Вихід «?
Найчастіше люди звертаються з двома запитами: це співзалежні родичі і близькі, які шукають допомогу для своїх рідних, які питають — як бути їм самим, чим допомогти рідній людині, як покращити своє власне життя. І другий частий запит від ВПО — як адаптуватись на новому місці, як справлятись з втратами (роботи, житла, зв’язків з друзями тощо).
4. Чи є якась універсальна порада для тих, хто переживає стрес в умовах війни?
Це найскладніше питання на сьогодні. Універсальних порад взагалі не існує, але є суперстратегія — звертайтесь до людей, до психологів, говоріть з ними про ваше наболіле, пам’ятайте, що ви — унікальна людина, що прочитане в інтернеті вам може не допомогти, бо вашій унікальній системі психіки потрібний унікальний ключик. Психолог допомагає віднайти його, а не намагається одним універсальним ключем відкрити всі двері і всі замки.
5. В якому емоційному стані переважно звертаються люди?
Переважно люди звертаються в стані великої втоми (від війни, від переживань, від проблем, які наростають, як сніжний ком, і вирішити їх людина не може, не бачить виходу). Це депресивні стани, це розгубленість, це нав’язливі негативні думки. Рідше — панічні атаки та гнів. Зі всіма цими станами психолог має впоратись — стабілізувати стан клієнта, дочекатись віконечка, коли свідомість відкривається, бо піна емоцій вже спливла. І тільки потім вже намагатись говорити про стратегії або рішення, які клієнт хоче прийняти.
6. Розкажіть трохи про результати роботи, як минають сесії з клієнтами, як покращується їхній стан.
З попередньої моєї відповіді вже, сподіваюсь, зрозуміло, що навіть впродовж однієї сесії, однієї години у клієнта міняється емоційний стан — від панічної атаки, до так званого «видиху» — коли клієнт відчуває, що його почули, що є довіра, і що можна видихнути і почати шукати стратегії. При цьому — стратегії не пропонує психолог. І взагалі — психолог в роботі з клієнтом не головний, він — помічник, який знає як слухати, які питання поставити, на що звернути увагу клієнта, щоб людина сама побачила свою ситуацію згори, зі сторони — і змогла віднайти свої власні рішення.
Тетяна додає: «Доречі — не завжди стан саме покращується. Іноді буває, що клієнт заходить на консультацію у стані депресії, а виходить злий і роздратований. Чи є це покращення? Мабуть — ні. Але це точно — зміна стану на більш продуктивний. Бо злість — точно вказує, що саме потрібно клієнту».
Пишіть, чи були корисними для вас поради психолога, чи зверталися ви або ваші рідні по психологічну допомогу, можливо плануєте? Не тримайте біль у собі, кожен має потреби виговоритися і поділитися почуттями.