— Я, Потаринова Катерина з міста Первомайська Луганської області, разом з сім’єю проживаємо у Миколаєві з 2014 року. У мене з чоловіком двоє маленьких діток, 10 та 8 років, з якими жили в санаторії-профілакторії «Знання», що знаходиться у Корабельному районі. 24 березня туди прилетів снаряд і від вибухової хвилі в приміщені повилітали усі вікна. Було дуже холодно і нам запропонували через Миколаївське Обласне Товариство Червоний Хрест переїхати до цього шелтера, – розповідає Катерина, переселенка з багаторічним стажем життя без рідного дому.
— Живемо усі четверо в окремій кімнаті, але є складнощі, звичайно – відсутність розеток, наприклад, телефон залишити не можливо щоб зарядити, незручні ліжка. Але все це можна пережити, якби вже не ці прильоти та війна. Ми думали зняти квартиру, але це дорого. Тих грошей, що отримую на дітей по 3 тисячі не вистачає на все, – продовжує луганська переселенка.
Катерина розповідає, що багато сімей виїхало з Миколаєва та цього шелтеру – хто куди – хто в Італію, хто до Польщі, допомагали переїхати, в першу чергу тим, у кого багато дітей.Сама ж хочe залишатися з чоловіком до того часу, коли його можуть призвати на військову службу. Розповідає, його поки що не викликають до військкомату. Але, якщо чоловіка заберуть на війну, то тоді може і збереться виїхати в іншу країну.
Але більш за все Катерина мріє щоб закінчилася ця безглузда війна і вона з сім’єю зможе повернутися ан рідну луганщину. І ми від всієї душі бажаємо їм цього якнайшвидше.
В рамках проекту «Інтегрована гуманітарна відповідь в умовах війни та післявоєнного відновлення», який реалізується фондом «Вихід» сім’я Катерини отримала подарунковий сертифікат на придбання продуктів харчування та господарські товари, за що висловила нам велику подяку.