— На що жалієтесь? Присядьте будь ласка, – зустрічає мене на порозі свого кабінету молодий красивий лікар амбулаторії №2, КП «Вознесенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Максим Олександрович Мануйлов Максим Мануйлов. Його щира та відверта усмішка одразу підкорює.
Молода жінка завітала за направленням на щеплення для свого 6-річного сина.— Сідайте, Валентино, давайте знімемо цю гарну патріотичну сорочку та послухаємо Віталіка. Хто ж тобі таку красу купляв?, – запитує лікар у хлопця. Після огляду дитини, видає направлення та, консультує маму.
“А тепер мене! У мене нещодавно з’явився набряк – ось подивіться! — та я не була давно у ендокринолога, а ще як судомою зводить праву гомілку!”, – говорить жіночка та бідкається, – “Що ж таке, – мені тільки 28 років, а я маю вже стільки болячок!”.
Спокійно та впевнено вислуховує відвідувачку Максим Олександрович, оглядає та надає направлення на додаткові аналізи та до вузьких спеціалістів. – Потрібно все з’ясувати детальніше, тоді ми зможемо зрозуміти, що потрібно зробити, щоб ви почувались добре. Всі робітники кабінету працюють злагоджено, як єдиний організм. Вони навіть у Вайбер групі назвали себе «сім’я». Тоня та Оля – надійні помічниці, які іноді ще підказують лікарю, як треба поводитись з пацієнтом. Адже до кожного потрібен індивідуальний підхід. Тоня розповідає, що працює з Максимом Олександровичем вже 7 років і кращого лікаря не зустрічала.
Максим пішов вчитися на лікаря слідом за старшим братом Геннадієм, який зараз працює сімейним терапевтом.Максим любить грати на фортепіано та співати. Іноді, коли відчуває бажання, – іде до бібліотеки та пропонує заспівати, якщо вони не проти. І хоча зараз лікар не одружений, має чудового сина Арсенія, який, як більшість однолітків, захоплюється футболом, Ю-тюбом, Майн Крафтом.
Я бажала б ще побачити цю чудову усмішку молодого лікаря.